UA / UAH
RU
Маркування на торці шліфувального круга повністю описує інструмент: тип (форму), розміри, абразивний матеріал, зернистість, ступінь твердості, структуру, зв'язку та граничну робочу швидкість. Нижче — розшифрування кожного елемента маркування за ГОСТ 2424-83 з прикладом, позначення абразивних матеріалів і таблиці відповідності зернистості за ГОСТ 3647-80, ГОСТ Р 52381-2005 та FEPA.
Що входить до маркування шліфувального круга
Повне маркування абразивного круга містить десять елементів:
- тип (форма) круга;
- розміри D×T×H, мм;
- марка абразивного матеріалу;
- зернистість;
- ступінь твердості;
- структура — співвідношення між зерном, зв'язкою та порами в тілі інструмента;
- вид зв'язки;
- гранична робоча швидкість, м/с;
- клас точності;
- клас неврівноваженості.
Приклад розшифрування маркування
Візьмемо типове маркування: ПП 250×40×76 25А 25 СМ2 6 К5 35 м/с А 1 кл. ГОСТ 2424-83
| Елемент | Розшифрування |
|---|---|
| ПП | тип круга — плоский прямого профілю (тип 1 за ГОСТ Р 52781-2007) |
| 250×40×76 | розміри: зовнішній діаметр D = 250 мм, висота T = 40 мм, посадковий отвір H = 76 мм |
| 25А | абразивний матеріал — електрокорунд білий |
| 25 | зернистість за ГОСТ 3647-80: основна фракція 250–315 мкм (≈ F60 за FEPA) |
| СМ2 | ступінь твердості — середньом'який (≈ L за FEPA) |
| 6 | номер структури — середня |
| К5 | зв'язка керамічна (V) |
| 35 м/с | гранична робоча швидкість |
| А | клас точності (випускаються класи АА, А і Б) |
| 1 кл. | клас неврівноваженості (від 1 до 4) |
Типи та форми шліфувальних кругів
Форма круга зазначається в маркуванні першою. Найбільш ходові типи за ГОСТ 2424-83 та відповідні їм номери за чинним ГОСТ Р 52781-2007:
| Форма | Маркування | Тип за ГОСТ Р 52781-2007 | Галузь застосування |
|---|---|---|---|
 | ПП — плоский прямого профілю | 1 | Універсальні: обдирне, кругле зовнішнє та внутрішнє, плоске шліфування, заточування інструмента, різьбо-, шліце- та зубошліфування |
 | 2П — з двостороннім конічним профілем | 4 | Шліфування різьби та зубчастих коліс, заточування багатолезового інструмента |
 | ЧК — чашковий конічний | 11 | Заточування інструмента, шліцешліфування, плоске шліфування торцем |
 | ПВД — з двосторонньою виточкою | 7 | Кругле та безцентрове шліфування, встановлення в затискних фланцях |
 | К — кільцевий | 2 | Плоске шліфування торцем круга |
 | ПВ — з односторонньою виточкою | 5 | Кругле зовнішнє та внутрішнє шліфування; виточка дозволяє обробляти деталь впритул до торця або бурта |
 | Т — тарілчастий | 12 | Зубошліфування, заточування зубів фрез та іншого багатолезового інструмента |
 | Д — диски | 41 | Відрізні та прорізні роботи, шліфування глибоких пазів |
Позначення абразивних матеріалів
Літера в марці матеріалу вказує на його природу: А — електрокорунд (оксид алюмінію), С — карбід кремнію, Л — ельбор (кубічний нітрид бору), АС — синтетичний алмаз. Цифра перед літерою уточнює різновид і чистоту:
| Позначення | Матеріал | Типове застосування |
|---|---|---|
| 13А, 14А, 15А, 16А | Електрокорунд нормальний | Обдирне та попереднє шліфування конструкційних сталей, зачищення |
| 22А, 23А, 24А, 25А | Електрокорунд білий | Чистове шліфування загартованих сталей, заточування інструмента зі швидкорізальної сталі |
| 32А, 33А, 34А | Електрокорунд хромистий | Кругле та профільне шліфування загартованих сталей |
| 38А | Електрокорунд цирконієвий | Силове обдирне шліфування |
| 43А, 44А, 45А | Монокорунд | Шліфування важкооброблюваних легованих і жароміцних сталей |
| 52С, 53С, 54С, 55С | Карбід кремнію чорний | Чавун, кольорові метали, скло, камінь |
| 62С, 63С, 64С | Карбід кремнію зелений | Тверді сплави, кераміка, заточування твердосплавного інструмента |
| ЛО, ЛКВ та ін. | Ельбор (КНБ) | Загартовані та швидкорізальні сталі, прецизійне шліфування |
| АС2 — АС32 | Алмаз синтетичний | Тверді сплави, скло, кераміка, камінь |
Зернистість: старий ГОСТ, новий ГОСТ і FEPA
За ГОСТ 3647-80 номер зернистості шліфзерна та шліфпорошків дорівнює розміру зерна основної фракції в десятках мікрометрів: зернистість 25 — це фракція 250–315 мкм. Мікропорошки позначаються літерою М і розміром зерна в мікрометрах: М28 — фракція 20–28 мкм.
Чинний ГОСТ Р 52381-2005 гармонізований зі стандартом FEPA: шліфзерно та шліфпорошки отримали позначення «Р», причому що більший номер, то дрібніше зерно. Маркування мікропорошків (М) у новому стандарті не змінилося.
У FEPA дві шкали: F (FEPA 42) — для кругів та іншого інструмента на зв'язці, P (FEPA 43) — для шліфувальної шкурки, стрічок і листів. Номери F і P близькі, але повністю не збігаються.
Таблиця відповідності зернистості ГОСТ і FEPA з підбором за операціями
| Операція по металу | ГОСТ 3647-80 | ГОСТ Р 52381-2005 / FEPA | Розмір зерна, мкм |
|---|---|---|---|
| Зняття зварного шва, зняття фаски, велике знімання металу | 80 | P24 | 800–1000 |
| 63 | P30 | 630–800 | |
| 50 | P36 | 500–630 | |
| Грубе шліфування, зачищення, підготовка металу під фарбування | 40 | P40 | 400–500 |
| 32 | P50 | 315–400 | |
| 25 | P60 | 250–315 | |
| 20 | P80 | 200–250 | |
| Фінішне шліфування | 16 | P100 | 160–200 |
| 12 | P120 | 125–160 | |
| 10 | P150 | 100–125 | |
| Підготовка під полірування, сатинування | 8 | P180 | 80–100 |
| 6 | P220 | 63–80 | |
| 5, М63 | P240–P280 | 50–63 | |
| 4, М50 | P320–P360 | 40–50 | |
| Тонке шліфування та доведення | М40 | P400–P500 | 28–40 |
| М28 | P600–P800 | 20–28 | |
| М20 | P1000 | 14–20 | |
| М14 | P1200 | 10–14 | |
| М10 | P1500 | 7–10 | |
| М7 | P2000 | 5–7 | |
| М5 | P2500 | 3–5 |
Відповідності приблизні: межі фракцій у різних стандартах повністю не збігаються. Позначення мікропорошків (М) діють і в ГОСТ Р 52381-2005.
Таблиця відповідності зернистості FEPA, ANSI, ГОСТ і градацій 3M™
Для підбору стрічок і листів на гнучкій основі зручно зіставити звичні шкали з фірмовими градаціями 3M™ Trizact™ та Scotch-Brite™:
| FEPA | ANSI | ГОСТ 3647-80 | 3М™ Trizact™ | Scotch-Brite™ | Розмір, мкм |
|---|---|---|---|---|---|
| P24 | 24 | 80 | |||
| P36 | 36 | 50 | |||
| P40 | 40 | 40 | XCRS | ||
| P50 | 50 | 32 | XCRS | ||
| P60 | 60 | 25 | XCRS | 250 | |
| P80 | 80 | 16 | A300 | 180 | |
| P100 | 100 | A200 | 150 | ||
| P120 | 120 | 12 | A160 | CRS | 120 |
| P150 | 150 | 10 | A130 | CRS | 100 |
| P180 | 180 | 8 | A110 | 80 | |
| A100 | MED | 70 | |||
| P220 | 6 | A90 | MED | ||
| 5 | MED | ||||
| P240 | 220 | М63 | 60 | ||
| A85 | |||||
| A75 | |||||
| P280 | 240 | М50 | A65 | FIN | 50 |
| A60 | FIN | 45 | |||
| P320 | 280 | FIN/VFN | |||
| P360 | 320 | A45 | VFN | 40 | |
| P400 | М40 | A40 | SFN | ||
| P500 | 360 | SFN/UFN | |||
| P600 | М28 | A35 | 35 | ||
| 400 | A30 | XFN | 30 | ||
| P800 | A25 | XFN | |||
| P1000 | 500 | М20 | A20 | 20 | |
| 600 | A16 | 15 | |||
| P1200 | 800 | М14 | |||
| P1500 | 1000 | М10 | 12 | ||
| P2000 | 1200 | М7 | 9 | ||
| P2500 | М5 | 5 |
Ступінь твердості круга
Твердість абразивного інструмента — це не твердість зерна, а здатність зв'язки утримувати зерна від виривання. Діє правило: що твердіший оброблюваний матеріал, то м'якший обирають круг. Занадто твердий круг «засалюється» і дає припіки, занадто м'який — швидко зношується і втрачає профіль.
| Позначення за ГОСТ | Ступінь твердості | ≈ за FEPA |
|---|---|---|
| ВМ1, ВМ2 | Дуже м'який | F, G |
| М1, М2, М3 | М'який | H, I, J |
| СМ1, СМ2 | Середньом'який | K, L |
| С1, С2 | Середній | M, N |
| СТ1, СТ2, СТ3 | Середньотвердий | O, P, Q |
| Т1, Т2 | Твердий | R, S |
| ВТ | Дуже твердий | T, U |
| ЧТ | Надзвичайно твердий | V–Z |
Структура
Номер структури (від 1 до 12) показує співвідношення зерна, зв'язки та пор: 1–4 — закрита (щільна) структура, 5–8 — середня, 9–12 — відкрита. Що вищий номер, то більше пор: круг краще відводить стружку й тепло, знижується ризик припіків. Закрита структура, навпаки, довше тримає профіль при точному та профільному шліфуванні.
Зв'язка
| Позначення за ГОСТ | За FEPA | Зв'язка | Особливості та застосування |
|---|---|---|---|
| К, К1–К8 | V | Керамічна | Найпоширеніша: жорстка, термостійка, добре тримає профіль. Більшість операцій шліфування та заточування |
| Б, Б4, БУ | B, BF | Бакелітова | Еластичніша за керамічну, витримує ударні навантаження. Відрізні, обдирні та зачисні круги |
| В, В1–В3 | R | Вулканітова | Еластична. Тонкі відрізні круги, полірування, ведучі круги безцентрових верстатів |
Швидкість, клас точності та неврівноваженість
Гранична робоча швидкість (25, 35, 40, 50, 63, 80 м/с) — це колова швидкість, яку не можна перевищувати: перед встановленням круга звіряйте її з обертами та діаметром шпинделя верстата. Клас точності характеризує допуски розмірів і геометрії: АА — прецизійне шліфування, А — точні роботи, Б — обдирка та менш відповідальні операції. Клас неврівноваженості (від 1 до 4) задає допустимий дисбаланс маси круга: що менша цифра, то краще він відбалансований і то менше вібрацій під час роботи.
Часті запитання
Як перевести зернистість із ГОСТ у FEPA?
Помножте номер за ГОСТ 3647-80 на 10 — отримаєте нижню межу фракції в мікрометрах, потім знайдіть найближчий номер P або F у таблиці вище. Наприклад, зернистість 25 — це 250–315 мкм, тобто приблизно P60.
Чим електрокорунд відрізняється від карбіду кремнію?
Електрокорунд (позначення з літерою А) — в'язке зерно для сталей: нормальний 14А–16А беруть на обдирку, білий 22А–25А — на чистове шліфування та заточування. Карбід кремнію (літера С) твердіший, але крихкіший: чорний 52С–55С — для чавуну, кольорових металів і каменю, зелений 62С–64С — для твердих сплавів і кераміки.
Яку твердість круга обрати?
Для загартованих сталей і заточування інструмента зазвичай беруть круги М3–СМ2, для незагартованих конструкційних сталей — СМ2–С2, для обдирних робіт — СТ1 і твердіші. Якщо круг швидко «засалюється» і палить деталь — візьміть м'якший, якщо занадто швидко зношується — твердіший.
Шліфувальні, відрізні та заточувальні круги, бруски й шліфшкурку ви знайдете в розділі «Алмазний та абразивний інструмент», а тексти стандартів — у розділі «Каталоги та ГОСТи». Сумніваєтесь у виборі зернистості чи твердості — телефонуйте +38 (067) 579-89-30, допоможемо підібрати круг під вашу задачу.
