Мітчик гайковий М20х2.5 L 200 мм квадрат Р6М5 глухий

Гайковий мітчик М20х2,5 для глухих отворів — нарізає внутрішнє метричне різьблення М20х2,5 із кроком 2,5 мм, крупний крок. Швидкорізальна сталь Р6М5.

Призначення та сфера застосування

Гайковий мітчик ріже різьблення в гайках на гайконарізних автоматах і верстатах: він має довгий забірний конус і довгий хвостовик, на який нанизуються готові гайки. Прямі гайкові мітчики — за ГОСТ 1604-71.

Мітчик для глухих отворів має коротку забірну частину: різьблення повного профілю доходить майже до дна, а стружка йде вгору канавками. Для наскрізних отворів забірна частина довша — навантаження розподіляється на більше зубів, стружка виходить уперед.

Характеристики

Тип

гайковий мітчик

Різьблення

метричне, праве

Позначення різьблення

М20х2,5

Номінальний діаметр

20 мм

Крок

2,5 мм (крупний)

Отвори

глухі

Матеріал

швидкорізальна сталь Р6М5

Конструкція та розміри — ГОСТ 1604-71, допуски різьбової частини — ГОСТ 16925-93, профіль і розміри різьблення — ГОСТ 24705-2004.

Отвір під різьблення М20х2,5

Свердло під мітчик (орієнтир)

17,5 мм

Внутрішній діаметр різьблення гайки D₁

17,294 мм

Середній діаметр D₂

18,376 мм

Висота профілю H

2,165 мм

Для різального мітчика свердло беруть за правилом «номінал мінус крок»: для М20х2,5 це 17,5 мм. У в’язкій сталі та нержавійці свердло беруть на 0,1 мм більшим, щоб мітчик не затискало; у чавуні й бронзі — рівно за розрахунком. Геометрію перевіряють гладкою пробкою під різьблення, готове різьблення — калібром-пробкою ПР/НЕ.

Що означає позначення

М20х2,5 — метричне різьблення діаметром 20 мм із кроком 2,5 мм; це крупний крок, його в позначенні можна не писати. Клас точності мітчика за ГОСТ 16925-93 (1, 2, 3 — шліфований профіль, 4 — нешліфований) обирають за полем допуску різьблення: 2-й клас — для найпоширенішого поля 6H. Швидкорізальна сталь зберігає твердість приблизно до 600 °C: мітчик можна використовувати і на верстаті, і вручну, по конструкційній сталі та чавуну.

Як нарізати різьблення

Мітчик заводять строго по осі отвору: перекіс дає розбите різьблення й ламає інструмент. Вручну після кожних пів-обороту — обороту роблять чверть оберту назад, щоб зламати стружку. По сталі обов’язково застосовують мастило або ЗОР; чавун і латунь можна різати всухо. У глухому отворі мітчик періодично виводять і очищають канавки.

Часті запитання

Чим обертати мітчик вручну?

Воротком під квадрат хвостовика; для дрібних розмірів — воротком-тримачем. Довгі рукоятки на маленькому мітчику ламають його.

Чому ламається мітчик?

Найчастіше через перекіс, замалий отвір, роботу без мастила й стружку, що забила канавки. У глухому отворі мітчик ламається, коли впирається в дно.

Чи можна нарізати різьблення в нержавійці?

Так, але краще кобальтовим мітчиком (HSS-Co, Р6М5К5), з добрим мастилом і отвором на 0,1 мм більшим за розрахунковий.

Чи можна переточувати мітчик?

Так: переточують передню поверхню по канавках і забірну частину. Після заточування різьблення перевіряють калібром.

Яке свердло потрібне під мітчик М20х2,5?

Орієнтир — 17,5 мм. Точний діаметр залежить від матеріалу: у в’язкій сталі беруть трохи більший, у чавуні — рівно.

Переваги

• Різьблення М20х2,5 за профілем ГОСТ 24705
• Шліфований профіль різьблення в мітчиків класів 1–3
• Розрахований на серійну роботу
• Можна переточувати по канавках

Що уточнити перед замовленням

• поле допуску різьблення за кресленням (найчастіше 6H)
• глухий чи наскрізний отвір — від цього залежить забірна частина
• матеріал деталі: для нержавійки потрібен кобальтовий мітчик

Супутні позиції

Усі мітчики

Мітчики

Воротки

Воротки для мітчиків

Калібри для перевірки різьблення

Калібри-пробки

Зовнішнє різьблення

Плашки