Гайковий мітчик М20х1 — нарізає внутрішнє метричне різьблення М20х1 із кроком 1 мм, дрібний крок.
Призначення та сфера застосування
Гайковий мітчик ріже різьблення в гайках на гайконарізних автоматах і верстатах: він має довгий забірний конус і довгий хвостовик, на який нанизуються готові гайки. Прямі гайкові мітчики — за ГОСТ 1604-71.
Характеристики
- Тип
- гайковий мітчик
- Різьблення
- метричне, праве
- Позначення різьблення
- М20х1
- Номінальний діаметр
- 20 мм
- Крок
- 1 мм (дрібний)
Конструкція та розміри — ГОСТ 1604-71, допуски різьбової частини — ГОСТ 16925-93, профіль і розміри різьблення — ГОСТ 24705-2004.
Отвір під різьблення М20х1
- Свердло під мітчик (орієнтир)
- 19 мм
- Внутрішній діаметр різьблення гайки D₁
- 18,918 мм
- Середній діаметр D₂
- 19,351 мм
- Висота профілю H
- 0,866 мм
Для різального мітчика свердло беруть за правилом «номінал мінус крок»: для М20х1 це 19 мм. У в’язкій сталі та нержавійці свердло беруть на 0,1 мм більшим, щоб мітчик не затискало; у чавуні й бронзі — рівно за розрахунком. Геометрію перевіряють гладкою пробкою під різьблення, готове різьблення — калібром-пробкою ПР/НЕ.
Що означає позначення
М20х1 — метричне різьблення діаметром 20 мм із кроком 1 мм; крупний крок для цього діаметра — 2,5 мм, тому 1 мм — дрібний крок. Клас точності мітчика за ГОСТ 16925-93 (1, 2, 3 — шліфований профіль, 4 — нешліфований) обирають за полем допуску різьблення: 2-й клас — для найпоширенішого поля 6H.
Як нарізати різьблення
Мітчик заводять строго по осі отвору: перекіс дає розбите різьблення й ламає інструмент. Вручну після кожних пів-обороту — обороту роблять чверть оберту назад, щоб зламати стружку. По сталі обов’язково застосовують мастило або ЗОР; чавун і латунь можна різати всухо. У глухому отворі мітчик періодично виводять і очищають канавки.
Часті запитання
Чи можна нарізати різьблення в нержавійці?
Так, але краще кобальтовим мітчиком (HSS-Co, Р6М5К5), з добрим мастилом і отвором на 0,1 мм більшим за розрахунковий.
Чи можна переточувати мітчик?
Так: переточують передню поверхню по канавках і забірну частину. Після заточування різьблення перевіряють калібром.
Яке свердло потрібне під мітчик М20х1?
Орієнтир — 19 мм. Точний діаметр залежить від матеріалу: у в’язкій сталі беруть трохи більший, у чавуні — рівно.
Чим перевірити нарізане різьблення?
Калібром-пробкою ПР/НЕ М20х1 того самого поля допуску: прохідна сторона має вкручуватися на всю довжину, непрохідна — не більш ніж на два оберти.
Чим обертати мітчик вручну?
Воротком під квадрат хвостовика; для дрібних розмірів — воротком-тримачем. Довгі рукоятки на маленькому мітчику ламають його.
Переваги
- Різьблення М20х1 за профілем ГОСТ 24705
- Шліфований профіль різьблення в мітчиків класів 1–3
- Розрахований на серійну роботу
- Можна переточувати по канавках
Що уточнити перед замовленням
- поле допуску різьблення за кресленням (найчастіше 6H)
- глухий чи наскрізний отвір — від цього залежить забірна частина
- матеріал деталі: для нержавійки потрібен кобальтовий мітчик
Супутні позиції
- Усі мітчики
- Мітчики
- Воротки
- Воротки для мітчиків
- Калібри для перевірки різьблення
- Калібри-пробки
- Зовнішнє різьблення
- Плашки
Як дібрати: у кресленні різьблення пишуть як М20х1 і поле допуску (наприклад, М20х1-6H); в іноземних специфікаціях трапляється M20x1, у старих кресленнях — M20*1. Під це різьблення беруть мітчик М20х1, свердло близько 19 мм і калібр-пробку М20х1.
RU
UA
