Гайковий мітчик М24х2 — нарізає внутрішнє метричне різьблення М24х2 із кроком 2 мм, дрібний крок. Швидкорізальна сталь Р6М5.
Призначення та сфера застосування
Гайковий мітчик ріже різьблення в гайках на гайконарізних автоматах і верстатах: він має довгий забірний конус і довгий хвостовик, на який нанизуються готові гайки. Прямі гайкові мітчики — за ГОСТ 1604-71.
Характеристики
- Тип
- гайковий мітчик
- Різьблення
- метричне, праве
- Позначення різьблення
- М24х2
- Номінальний діаметр
- 24 мм
- Крок
- 2 мм (дрібний)
- Матеріал
- швидкорізальна сталь Р6М5
Конструкція та розміри — ГОСТ 1604-71, допуски різьбової частини — ГОСТ 16925-93, профіль і розміри різьблення — ГОСТ 24705-2004.
Отвір під різьблення М24х2
- Свердло під мітчик (орієнтир)
- 22 мм
- Внутрішній діаметр різьблення гайки D₁
- 21,835 мм
- Середній діаметр D₂
- 22,701 мм
- Висота профілю H
- 1,732 мм
Для різального мітчика свердло беруть за правилом «номінал мінус крок»: для М24х2 це 22 мм. У в’язкій сталі та нержавійці свердло беруть на 0,1 мм більшим, щоб мітчик не затискало; у чавуні й бронзі — рівно за розрахунком. Геометрію перевіряють гладкою пробкою під різьблення, готове різьблення — калібром-пробкою ПР/НЕ.
Що означає позначення
М24х2 — метричне різьблення діаметром 24 мм із кроком 2 мм; крупний крок для цього діаметра — 3 мм, тому 2 мм — дрібний крок. Клас точності мітчика за ГОСТ 16925-93 (1, 2, 3 — шліфований профіль, 4 — нешліфований) обирають за полем допуску різьблення: 2-й клас — для найпоширенішого поля 6H. Швидкорізальна сталь зберігає твердість приблизно до 600 °C: мітчик можна використовувати і на верстаті, і вручну, по конструкційній сталі та чавуну.
Як нарізати різьблення
Головні причини поломки — перекіс, замалий отвір і забиті стружкою канавки. Тому спочатку перевіряють діаметр свердла, потім заводять мітчик по осі (на верстаті — у патроні з компенсацією), ведуть з охолодженням і не продовжують обертання, коли хід мітчика впирається в дно.
Часті запитання
Яке свердло потрібне під мітчик М24х2?
Орієнтир — 22 мм. Точний діаметр залежить від матеріалу: у в’язкій сталі беруть трохи більший, у чавуні — рівно.
Чим перевірити нарізане різьблення?
Калібром-пробкою ПР/НЕ М24х2 того самого поля допуску: прохідна сторона має вкручуватися на всю довжину, непрохідна — не більш ніж на два оберти.
Чим обертати мітчик вручну?
Воротком під квадрат хвостовика; для дрібних розмірів — воротком-тримачем. Довгі рукоятки на маленькому мітчику ламають його.
Чому ламається мітчик?
Найчастіше через перекіс, замалий отвір, роботу без мастила й стружку, що забила канавки. У глухому отворі мітчик ламається, коли впирається в дно.
Чи можна нарізати різьблення в нержавійці?
Так, але краще кобальтовим мітчиком (HSS-Co, Р6М5К5), з добрим мастилом і отвором на 0,1 мм більшим за розрахунковий.
Переваги
- Різьблення М24х2 за профілем ГОСТ 24705
- Шліфований профіль різьблення в мітчиків класів 1–3
- Розрахований на серійну роботу
- Можна переточувати по канавках
Що уточнити перед замовленням
- поле допуску різьблення за кресленням (найчастіше 6H)
- глухий чи наскрізний отвір — від цього залежить забірна частина
- матеріал деталі: для нержавійки потрібен кобальтовий мітчик
Супутні позиції
- Усі мітчики
- Мітчики
- Воротки
- Воротки для мітчиків
- Калібри для перевірки різьблення
- Калібри-пробки
- Зовнішнє різьблення
- Плашки
Як дібрати: у кресленні різьблення пишуть як М24х2 і поле допуску (наприклад, М24х2-6H); в іноземних специфікаціях трапляється M24x2, у старих кресленнях — M24*2. Під це різьблення беруть мітчик М24х2, свердло близько 22 мм і калібр-пробку М24х2.
RU
UA
