Ручний мітчик М10х1,25 — нарізає внутрішнє метричне різьблення М10х1,25 із кроком 1,25 мм, дрібний крок.
Призначення та сфера застосування
Ручний мітчик нарізають воротком. Однопрохідний мітчик нарізає різьблення за один прохід. Для в’язких і міцних матеріалів ручний комплект надійніший за один мітчик: навантаження ділиться між проходами, різьблення виходить чистішим, а мітчик рідше ламається.
Характеристики
- Тип
- ручний мітчик
- Різьблення
- метричне, праве
- Позначення різьблення
- М10х1,25
- Номінальний діаметр
- 10 мм
- Крок
- 1,25 мм (дрібний)
Конструкція та розміри — ГОСТ 3266-81, допуски різьбової частини — ГОСТ 16925-93, профіль і розміри різьблення — ГОСТ 24705-2004.
Отвір під різьблення М10х1,25
- Свердло під мітчик (орієнтир)
- 8,75 мм
- Внутрішній діаметр різьблення гайки D₁
- 8,647 мм
- Середній діаметр D₂
- 9,188 мм
- Висота профілю H
- 1,083 мм
Для різального мітчика свердло беруть за правилом «номінал мінус крок»: для М10х1,25 це 8,75 мм. У в’язкій сталі та нержавійці свердло беруть на 0,1 мм більшим, щоб мітчик не затискало; у чавуні й бронзі — рівно за розрахунком. Геометрію перевіряють гладкою пробкою під різьблення, готове різьблення — калібром-пробкою ПР/НЕ.
Що означає позначення
М10х1,25 — метричне різьблення діаметром 10 мм із кроком 1,25 мм; крупний крок для цього діаметра — 1,5 мм, тому 1,25 мм — дрібний крок. Клас точності мітчика за ГОСТ 16925-93 (1, 2, 3 — шліфований профіль, 4 — нешліфований) обирають за полем допуску різьблення: 2-й клас — для найпоширенішого поля 6H.
Як нарізати різьблення
Мітчик заводять строго по осі отвору: перекіс дає розбите різьблення й ламає інструмент. Вручну після кожних пів-обороту — обороту роблять чверть оберту назад, щоб зламати стружку. По сталі обов’язково застосовують мастило або ЗОР; чавун і латунь можна різати всухо. У глухому отворі мітчик періодично виводять і очищають канавки.
Часті запитання
Чим перевірити нарізане різьблення?
Калібром-пробкою ПР/НЕ М10х1,25 того самого поля допуску: прохідна сторона має вкручуватися на всю довжину, непрохідна — не більш ніж на два оберти.
Чим обертати мітчик вручну?
Воротком під квадрат хвостовика; для дрібних розмірів — воротком-тримачем. Довгі рукоятки на маленькому мітчику ламають його.
Чому ламається мітчик?
Найчастіше через перекіс, замалий отвір, роботу без мастила й стружку, що забила канавки. У глухому отворі мітчик ламається, коли впирається в дно.
Чи можна нарізати різьблення в нержавійці?
Так, але краще кобальтовим мітчиком (HSS-Co, Р6М5К5), з добрим мастилом і отвором на 0,1 мм більшим за розрахунковий.
Чи можна переточувати мітчик?
Так: переточують передню поверхню по канавках і забірну частину. Після заточування різьблення перевіряють калібром.
Переваги
- Різьблення М10х1,25 за профілем ГОСТ 24705
- Шліфований профіль різьблення в мітчиків класів 1–3
- Підходить під стандартний вороток або патрон
- Можна переточувати по канавках
Що уточнити перед замовленням
- поле допуску різьблення за кресленням (найчастіше 6H)
- глухий чи наскрізний отвір — від цього залежить забірна частина
- матеріал деталі: для нержавійки потрібен кобальтовий мітчик
Супутні позиції
- Усі мітчики
- Мітчики
- Воротки
- Воротки для мітчиків
- Калібри для перевірки різьблення
- Калібри-пробки
- Зовнішнє різьблення
- Плашки
Як дібрати: у кресленні різьблення пишуть як М10х1,25 і поле допуску (наприклад, М10х1,25-6H); в іноземних специфікаціях трапляється M10x1.25, у старих кресленнях — M10*1.25. Під це різьблення беруть мітчик М10х1,25, свердло близько 8,75 мм і калібр-пробку М10х1,25.
RU
UA
