Мітчик машинно-ручний М16х2 для глухих отворів ГОСТ 3266-81

Машинно-ручний мітчик М16х2 для глухих отворів — нарізає внутрішнє метричне різьблення М16х2 із кроком 2 мм, крупний крок.

Призначення та сфера застосування

Машинно-ручний мітчик працює і у воротку, і на верстаті: свердлильному, токарному, різьбонарізному чи в обробному центрі через патрон або різьбонарізну головку. Це найуніверсальніший тип для майстерні та цеху: одна позиція закриває і ремонт, і серійне нарізання різьблення М16х2.

Мітчик для глухих отворів має коротку забірну частину: різьблення повного профілю доходить майже до дна, а стружка йде вгору канавками. Для наскрізних отворів забірна частина довша — навантаження розподіляється на більше зубів, стружка виходить уперед.

Характеристики

Тип

машинно-ручний мітчик

Різьблення

метричне, праве

Позначення різьблення

М16х2

Номінальний діаметр

16 мм

Крок

2 мм (крупний)

Отвори

глухі

Конструкція та розміри — ГОСТ 3266-81, допуски різьбової частини — ГОСТ 16925-93, профіль і розміри різьблення — ГОСТ 24705-2004.

Отвір під різьблення М16х2

Свердло під мітчик (орієнтир)

14 мм

Внутрішній діаметр різьблення гайки D₁

13,835 мм

Середній діаметр D₂

14,701 мм

Висота профілю H

1,732 мм

Для різального мітчика свердло беруть за правилом «номінал мінус крок»: для М16х2 це 14 мм. У в’язкій сталі та нержавійці свердло беруть на 0,1 мм більшим, щоб мітчик не затискало; у чавуні й бронзі — рівно за розрахунком. Геометрію перевіряють гладкою пробкою під різьблення, готове різьблення — калібром-пробкою ПР/НЕ.

Що означає позначення

М16х2 — метричне різьблення діаметром 16 мм із кроком 2 мм; це крупний крок, його в позначенні можна не писати. Клас точності мітчика за ГОСТ 16925-93 (1, 2, 3 — шліфований профіль, 4 — нешліфований) обирають за полем допуску різьблення: 2-й клас — для найпоширенішого поля 6H.

Як нарізати різьблення

Мітчик заводять строго по осі отвору: перекіс дає розбите різьблення й ламає інструмент. Вручну після кожних пів-обороту — обороту роблять чверть оберту назад, щоб зламати стружку. По сталі обов’язково застосовують мастило або ЗОР; чавун і латунь можна різати всухо. У глухому отворі мітчик періодично виводять і очищають канавки.

Часті запитання

Чим перевірити нарізане різьблення?

Калібром-пробкою ПР/НЕ М16х2 того самого поля допуску: прохідна сторона має вкручуватися на всю довжину, непрохідна — не більш ніж на два оберти.

Чим обертати мітчик вручну?

Воротком під квадрат хвостовика; для дрібних розмірів — воротком-тримачем. Довгі рукоятки на маленькому мітчику ламають його.

Чому ламається мітчик?

Найчастіше через перекіс, замалий отвір, роботу без мастила й стружку, що забила канавки. У глухому отворі мітчик ламається, коли впирається в дно.

Чи можна нарізати різьблення в нержавійці?

Так, але краще кобальтовим мітчиком (HSS-Co, Р6М5К5), з добрим мастилом і отвором на 0,1 мм більшим за розрахунковий.

Чи можна переточувати мітчик?

Так: переточують передню поверхню по канавках і забірну частину. Після заточування різьблення перевіряють калібром.

Переваги

• Різьблення М16х2 за профілем ГОСТ 24705
• Шліфований профіль різьблення в мітчиків класів 1–3
• Підходить під стандартний вороток або патрон
• Можна переточувати по канавках

Що уточнити перед замовленням

• поле допуску різьблення за кресленням (найчастіше 6H)
• глухий чи наскрізний отвір — від цього залежить забірна частина
• матеріал деталі: для нержавійки потрібен кобальтовий мітчик

Супутні позиції

Усі мітчики

Мітчики

Воротки

Воротки для мітчиків

Калібри для перевірки різьблення

Калібри-пробки

Зовнішнє різьблення

Плашки