Машинно-ручний мітчик М20х1,5 для наскрізних отворів — нарізає внутрішнє метричне різьблення М20х1,5 із кроком 1,5 мм, дрібний крок.
Призначення та сфера застосування
Машинно-ручний мітчик працює і у воротку, і на верстаті: свердлильному, токарному, різьбонарізному чи в обробному центрі через патрон або різьбонарізну головку. Це найуніверсальніший тип для майстерні та цеху: одна позиція закриває і ремонт, і серійне нарізання різьблення М20х1,5.
Мітчик для наскрізних отворів має довгу забірну частину: навантаження розподіляється на більше зубів, різьблення ріжеться легше, а стружка йде вперед за ходом мітчика. Для глухих отворів потрібен мітчик із короткою забірною частиною.
Характеристики
- Тип
- машинно-ручний мітчик
- Різьблення
- метричне, праве
- Позначення різьблення
- М20х1,5
- Номінальний діаметр
- 20 мм
- Крок
- 1,5 мм (дрібний)
- Отвори
- наскрізні
Конструкція та розміри — ГОСТ 3266-81, допуски різьбової частини — ГОСТ 16925-93, профіль і розміри різьблення — ГОСТ 24705-2004.
Отвір під різьблення М20х1,5
- Свердло під мітчик (орієнтир)
- 18,5 мм
- Внутрішній діаметр різьблення гайки D₁
- 18,376 мм
- Середній діаметр D₂
- 19,026 мм
- Висота профілю H
- 1,299 мм
Для різального мітчика свердло беруть за правилом «номінал мінус крок»: для М20х1,5 це 18,5 мм. У в’язкій сталі та нержавійці свердло беруть на 0,1 мм більшим, щоб мітчик не затискало; у чавуні й бронзі — рівно за розрахунком. Геометрію перевіряють гладкою пробкою під різьблення, готове різьблення — калібром-пробкою ПР/НЕ.
Що означає позначення
М20х1,5 — метричне різьблення діаметром 20 мм із кроком 1,5 мм; крупний крок для цього діаметра — 2,5 мм, тому 1,5 мм — дрібний крок. Клас точності мітчика за ГОСТ 16925-93 (1, 2, 3 — шліфований профіль, 4 — нешліфований) обирають за полем допуску різьблення: 2-й клас — для найпоширенішого поля 6H.
Як нарізати різьблення
Мітчик заводять строго по осі отвору: перекіс дає розбите різьблення й ламає інструмент. Вручну після кожних пів-обороту — обороту роблять чверть оберту назад, щоб зламати стружку. По сталі обов’язково застосовують мастило або ЗОР; чавун і латунь можна різати всухо. У глухому отворі мітчик періодично виводять і очищають канавки.
Часті запитання
Чим обертати мітчик вручну?
Воротком під квадрат хвостовика; для дрібних розмірів — воротком-тримачем. Довгі рукоятки на маленькому мітчику ламають його.
Чому ламається мітчик?
Найчастіше через перекіс, замалий отвір, роботу без мастила й стружку, що забила канавки. У глухому отворі мітчик ламається, коли впирається в дно.
Чи можна нарізати різьблення в нержавійці?
Так, але краще кобальтовим мітчиком (HSS-Co, Р6М5К5), з добрим мастилом і отвором на 0,1 мм більшим за розрахунковий.
Чи можна переточувати мітчик?
Так: переточують передню поверхню по канавках і забірну частину. Після заточування різьблення перевіряють калібром.
Яке свердло потрібне під мітчик М20х1,5?
Орієнтир — 18,5 мм. Точний діаметр залежить від матеріалу: у в’язкій сталі беруть трохи більший, у чавуні — рівно.
Переваги
- Різьблення М20х1,5 за профілем ГОСТ 24705
- Шліфований профіль різьблення в мітчиків класів 1–3
- Підходить під стандартний вороток або патрон
- Можна переточувати по канавках
Що уточнити перед замовленням
- поле допуску різьблення за кресленням (найчастіше 6H)
- глухий чи наскрізний отвір — від цього залежить забірна частина
- матеріал деталі: для нержавійки потрібен кобальтовий мітчик
Супутні позиції
- Усі мітчики
- Мітчики
- Воротки
- Воротки для мітчиків
- Калібри для перевірки різьблення
- Калібри-пробки
- Зовнішнє різьблення
- Плашки
Як дібрати: у кресленні різьблення пишуть як М20х1,5 і поле допуску (наприклад, М20х1,5-6H); в іноземних специфікаціях трапляється M20x1.5, у старих кресленнях — M20*1.5. Під це різьблення беруть мітчик М20х1,5, свердло близько 18,5 мм і калібр-пробку М20х1,5.
RU
UA
