Різець прохідний прямий 20х20х120 Т5К10 ГОСТ 18878-73

Різець токарний прохідний прямий правий, державка 20×20×120 мм, пластина з твердого сплаву Т5К10 — для зовнішнього поздовжнього обточування.

Характеристики

Тип різця

токарний прохідний прямий із напаяною твердосплавною пластиною

Напрямок

правий

Переріз державки h × b

20×20 мм

Довжина L

120 мм

Стандарт на різець

ГОСТ 18878-73

Марка твердого сплаву

Т5К10

Група сплаву

титановольфрамовий: 5 % карбіду титану та 10 % кобальту

Група застосування ІСО

P30

Твердість, не менше

88,5 HRA

Границя міцності при згині, не менше

1421 Н/мм² (145 кгс/мм²)

Густина

12,5–13,1 г/см³

Як працює та як вибрати

Різець із прямою головкою не створює згинального моменту від зміщення головки, тому ним беруть більшу глибину та подачу, ніж відігнутим того самого перерізу. Головний кут у плані обирають за жорсткістю заготовки: чим він більший, тим менша радіальна сила.

Пластина з Т5К10 (титановольфрамовий сплав, група ІСО P30, не менше 88,5 HRA, границя міцності при згині не менше 1421 Н/мм²) призначена для таких операцій: чорнове точіння при нерівномірному перерізі зрізу й переривчастому різанні, фасонне точіння, відрізання, чистове стругання — сталеві поковки, штамповки та виливки по корці й окалині. Для токарної обробки орієнтиром правлять швидкість різання 60–140 м/хв, подача 0,3–1,0 мм/об і глибина 2–10 мм; точні значення беруть за довідником режимів із поправками на матеріал, жорсткість і виліт.

Загострення та експлуатація

ГОСТ 18877-73 (додаток 2) рекомендує форми загострення передньої поверхні за матеріалом: плоску з додатним передним кутом — для сірого чавуну, бронзи та інших крихких матеріалів; плоску з від’ємною фаскою — для ковкого чавуну та сталі з границею міцності до 800 МПа; криволінійну з фаскою (лункою) — коли треба завивати й дробити стружку; плоску з від’ємним передним кутом — для чорнового точіння сталі та лиття по корі й для матеріалів міцніших за 1200 МПа; криволінійну з фаскою — для нержавких сталей до 850 МПа.

В умовах випробувань ГОСТ 5688-61 виліт різця з різцетримача прийнято не більше 1,2–1,3 висоти різця при зовнішньому точінні, не більше довжини відтягнутої частини при розточуванні та не більше довжини вузької частини при відрізанні; на практиці цим орієнтуються як загальним правилом, а вершину встановлюють по лінії центрів верстата. Загострюють пластину алмазним кругом з охолодженням, без перегріву: після загострення доводять передню та задню поверхні вздовж головної різальної кромки, щоб кромка не викришувалася.

Приймання та встановлення

Перед встановленням огляньте різальну частину: на передній і задній поверхнях біля кромки не повинно бути тріщин і викришувань, а паяний шов під головною кромкою має бути суцільним, без розривів. Різець 20×20×120 мм ставлять на опорну поверхню різцетримача без перекосу, за потреби підкладають шліфовані підкладки, щоб вершина опинилася на висоті центрів; потім затягують прихвати рівномірно, без ударів ключем, і роблять пробний прохід по торцю, щоб переконатися у відсутності «пупа» та вібрацій.

Часті запитання

Що означають цифри в позначенні 20×20?

Перші два числа — висота й ширина прямокутної державки в міліметрах (20 та 20), третє — загальна довжина різця (120 мм).

Чим Т5К10 відрізняється від інших марок пластин?

Т5К10 — титановольфрамовий сплав групи ІСО P30. За ГОСТ 3882-74 його твердість не менше 88,5 HRA, границя міцності при згині не менше 1421 Н/мм². Сплави з більшим вмістом кобальту міцніші й краще переносять удари, але менш зносостійкі: для ударних навантажень і кори беруть Т5К10 або ВК8, для чистового проходу — Т15К6 або Т30К4.

Чи можна переточувати такий різець?

Так. Пластину загострюють алмазним кругом по передній і задній поверхнях до зникнення зносу, а потім доводять. Різець відправляють на загострення, поки знос по задній поверхні залишається в межах 0,6–1,2 мм, щоб не викришувати кромку.

Який виліт допустимий при роботі?

Допустимий виліт залежить від верстата та жорсткості закріплення. В умовах випробувань ГОСТ 5688-61 при зовнішньому точінні виліт приймають не більше 1,2–1,3 висоти різця (для 20 мм — близько 26 мм); на практиці цією величиною орієнтуються як загальним правилом, бо зі зростанням вильоту падає жорсткість і з’являються вібрації.