Тверді сплави за ГОСТ 3882-74: марки ВК, ТК, ТТК — розшифрування, властивості, застосування, групи ISO та відповідність маркам КЗТС

Оновлено 27.10.2026

Тверді сплави для різального інструмента маркують за ГОСТ 3882-74: літери показують склад, а число — частку кобальту або карбідів. У статті розібрано всі 27 марок стандарту — розшифрування назви, міцність, густину й твердість HRA, галузь застосування, групи ISO та відповідність сучасним маркам КЗТС, зокрема з покриттям. Стандарт має міжнародний аналог — ІСО 513-75, тому марки легко зіставляти із зарубіжними.

Як читати марку: літери й цифри

Будь-який спечений твердий сплав — це зерна тугоплавких карбідів, склеєні кобальтом. Назва марки каже, які це карбіди й скільки в сплаві зв’язки.

В — карбід вольфраму (WC), основа всіх марок. К — кобальт, зв’язка.
ВК: число після «К» — масова частка кобальту у відсотках. У ВК6 близько 6 % кобальту, решта — карбід вольфраму.
ТК: «Т» — карбід титану (TiC), число після неї — його частка, число після «К» — кобальт. Т15К6: 15 % TiC, 6 % Co, решта WC.
ТТК: «ТТ» — карбіди титану й танталу разом, число після них — сумарна частка, після «К» — кобальт. ТТ7К12: 7 % TiC+TaC і 12 % кобальту.

Літери після дефіса описують структуру або призначення. Сам стандарт їх не розшифровує, тому значення наведено за довідковою літературою:

М — дрібнозерниста структура, ОМ — особливо дрібнозерниста (ВК6-М, ВК6-ОМ);
В — крупнозерниста, ВК після дефіса — особливо крупнозерниста (ВК8-В, ВК8-ВК): ці марки в стандарті призначені для гірничого інструмента;
КС — крупнозерниста основа особливого одержання для штампування й висаджування (ВК10-КС, ВК20-КС);
Х — легування хромом (ВК10-ХОМ); літеру Б у ТТ10К8-Б стандарт не пояснює.

Цифри в назві — номінальні: у текстах стандарту графи з хімічним складом немає, а в деяких марок реальний склад помітно відрізняється від «прочитаного» (у довідниках для Т5К10 указують близько 6 % TiC і 9 % Co). Тому під час вибору спирайтеся на властивості з таблиці нижче, а не на цифри в назві.

Зведена таблиця марок за ГОСТ 3882-74

У таблиці — усі 27 марок за зростанням числа в назві. Міцність на згин і твердість у стандарті задано як мінімально допустимі, густину — діапазоном. Міцність наведено в Н/мм² і в кгс/мм² (у дужках).

Група	Марка	Границя міцності при згині, Н/мм² (кгс/мм²), не менше	Густина, г/см³	Твердість HRA, не менше
Вольфрамова (ВК)	ВК3	1176 (120)	15,0–15,3	89,5
	ВК3-М	1176 (120)	15,0–15,3	91,0
	ВК4-В	1470 (150)	14,9–15,2	88,0
	ВК6	1519 (155)	14,6–15,0	88,5
	ВК6-В	1666 (170)	14,6–15,0	87,5
	ВК6-М	1421 (145)	14,8–15,1	90,0
	ВК6-ОМ	1274 (130)	14,7–15,0	90,5
	ВК8	1666 (170)	14,5–14,8	88,0
	ВК8-В	1813 (185)	14,4–14,8	86,5
	ВК8-ВК	1764 (180)	14,5–14,8	87,5
	ВК10	1764 (180)	14,2–14,6	87,0
	ВК10-КС	1862 (190)	14,2–14,6	85,0
	ВК10-ХОМ	1470 (150)	14,3–14,7	89,0
	ВК11-В	1960 (200)	14,1–14,4	86,0
	ВК11-ВК	1862 (190)	14,1–14,4	87,0
	ВК15	1862 (190)	13,9–14,4	86,0
	ВК20	2058 (210)	13,4–13,7	84,0
	ВК20-КС	2107 (215)	13,4–13,7	82,0
Титановольфрамова (ТК)	Т5К10	1421 (145)	12,5–13,1	88,5
	Т14К8	1274 (130)	11,2–11,6	89,5
	Т15К6	1176 (120)	11,1–11,6	90,0
	Т30К4	980 (100)	9,5–9,8	92,0
Титанотанталовольфрамова (ТТК)	ТТ7К12	1666 (170)	13,0–13,3	87,0
	ТТ8К6	1323 (135)	12,8–13,3	90,5
	Т8К7	1519 (155)	12,8–13,1	90,5
	ТТ10К8-Б	1617 (165)	13,5–13,8	89,0
	ТТ20К9	1470 (150)	12,0–12,5	91,0

Примітки до таблиці: у стандарті її надруковано з назвою «ВК6М» (без дефіса), а в додатках — «ВК6-М»; тут скрізь «ВК6-М». Т8К7 у стандарті стоїть у групі ТТК, хоча за назвою це двокарбідний сплав на кшталт ТК. Код ОКП, який є в стандарті, ми не наводимо: для ТТ7К12 у друкованому тексті він помилково збігається з Т14К8 (виправлення видавця: 19 6621).

Графік: твердість HRA і міцність на згин марок твердих сплавів ГОСТ 3882-74 — Твердість і міцність марок за таблицею стандарту: що твердіший сплав, то менш він міцний на згин

Три групи сплавів і чим вони відрізняються

Група	Марок у стандарті	Міцність на згин, Н/мм²	Твердість HRA	Густина, г/см³
Вольфрамова (ВК)	18	1176–2107	82,0–91,0	13,4–15,3
Титановольфрамова (ТК)	4	980–1421	88,5–92,0	9,5–13,1
Титанотанталовольфрамова (ТТК)	5	1323–1666	87,0–91,0	12,0–13,8

Вольфрамові (ВК). Це найміцніша група і найширша за складом: від ВК3-М (HRA 91,0; 1176 Н/мм²) до ВК20-КС (HRA 82,0; 2107 Н/мм²). Дев’ять одиниць твердості обміняно на зростання міцності майже вдвічі. Усередині групи діє просте правило: більше кобальту — міцніше й в’язкіше, але м’якше й менш зносостійко. За стандартом ВК — це сірий чавун, кольорові метали й неметали, а також нержавійні, жароміцні сталі та сплави на основі титану.

Титановольфрамові (ТК). Карбід титану робить сплав твердішим і жаростійкішим, але крихкішим і легшим. Порівняйте ВК8 і Т14К8 з однаковими 8 % кобальту: у Т14К8 твердість вища на 1,5 одиниці HRA (89,5 проти 88,0), зате міцність на згин нижча приблизно на чверть (1274 проти 1666 Н/мм²). Найтвердіший сплав стандарту Т30К4 (HRA 92,0) водночас і найкрихкіший (980 Н/мм²). Густина в ТК помітно нижча — 9,5–13,1 проти 13,4–15,3 г/см³ у ВК. Галузь застосування — вуглецеві й леговані сталі.

Титанотанталовольфрамові (ТТК). Добавка карбіду танталу повертає міцність: ТТ8К6 за тих самих 6 % кобальту міцніша за Т15К6 (1323 проти 1176 Н/мм²) і не поступається їй за твердістю. Такі марки розраховано на важкі умови — удар, кірку, змінний переріз зрізу, фрезерування — і на важкооброблювані матеріали. У стандарті ТТК посідають позиції від P25 до P50, а також частину груп M і K10.

Галузь застосування за марками: різання

Додаток 1 до стандарту має рекомендаційний характер. Нижче його зміст для різального інструмента переказано своїми словами. Марок ВК4-В, ВК6-В, ВК8-В, ВК8-ВК, ВК10, ВК11-В, ВК11-ВК, ВК20, ВК10-КС і ВК20-КС для різання металів у додатку немає — це гірничі, волочильні та штампові марки (див. нижче).

Марка	Для чого (за додатком 1 до ГОСТ 3882-74)
ВК3	чистове точіння з малим перерізом зрізу, остаточне нарізання різьби, розгортання: сірий чавун, кольорові метали й сплави, неметали (гума, фібра, пластмаси, скло, склопластики); різання листового скла
ВК3-М	чистове точіння, розточування, різьба, розгортання твердих, легованих і відбілених чавунів, цементованих і загартованих сталей, абразивних неметалів
ВК6-ОМ	чистова й напівчистова обробка твердих і відбілених чавунів, загартованих сталей, окремих нержавійних, високоміцних і жароміцних сталей та сплавів (особливо на основі титану, вольфраму й молібдену)
ВК6-М	напівчистова обробка жароміцних сталей і сплавів, аустенітних нержавійних, твердих і загартованих чавунів, твердої бронзи, легких сплавів, пластмас; загартовані сталі; незагартовані вуглецеві й леговані сталі за тонких перерізів зрізу та дуже малих швидкостей
ВК6	чорнове й напівчорнове точіння, попередня різьба, напівчистове фрезерування суцільних поверхонь, розсвердлювання, розточування, зенкерування чавуну, кольорових металів і неметалів
ВК8	чорнове точіння за нерівномірного перерізу зрізу й ударі, стругання, чорнове фрезерування, свердління, зенкерування чавуну, кольорових металів, неметалів; нержавійні, високоміцні, жароміцні сталі й сплави, зокрема титанові
ВК10-ХОМ	свердління, зенкерування, розгортання, фрезерування й зубофрезерування сталі, чавуну та важкооброблюваних матеріалів цільнотвердосплавним дрібнорозмірним інструментом
ВК15	різальний інструмент для обробки деревини
Т30К4	чистове точіння з малим перерізом зрізу («типу алмазної» обробки), різьба, розгортання незагартованих і загартованих вуглецевих сталей
Т15К6	напівчистове точіння за безперервного різання, чистове за переривчастого, різьба різцями й обертовими головками, напівчистове й чистове фрезерування, розточування й розгортання попередньо оброблених отворів вуглецевих і легованих сталей
Т14К8	чорнове точіння за нерівномірного перерізу зрізу й безперервного різання, напівчистове й чистове за переривчастого, чорнове фрезерування суцільних поверхонь, розсвердлювання литих і кутих отворів, чорнове зенкерування вуглецевих і легованих сталей
Т5К10	чорнове точіння за нерівномірного перерізу й переривчастого різання, фасонне точіння, відрізання, чистове стругання, чорнове фрезерування переривчастих поверхонь; сталеві поковки, штамповки й відливки по корці та окалині
ТТ7К12	важке чорнове точіння сталевих поковок, штамповок і відливок по корці з раковинами, піском і шлаком; усі види стругання; свердління сталі; важке чорнове фрезерування (див. примітку нижче)
ТТ8К6	чистове й напівчистове точіння, розточування, фрезерування та свердління сірого, ковкого й відбіленого чавуну; безперервне точіння сталевого лиття, високоміцних і нержавійних сталей за невеликих перерізів зрізу; кольорові метали й деякі титанові сплави
ТТ10К8-Б	чорнова й напівчистова обробка важкооброблюваних матеріалів: аустенітних нержавійних і маломагнітних сталей, жароміцних сталей і сплавів, зокрема титанових
ТТ20К9	фрезерування сталі, особливо глибоких пазів, та інші операції з підвищеними вимогами до стійкості проти теплових і механічних циклічних навантажень
Т8К7	фрезерування важкооброблюваних чавунів

Примітка. Для ТТ7К12 у додатку надруковано два близькі абзаци: у першому переріз зрізу нерівномірний і додано свердління, у другому переріз рівномірний і додано важке фрезерування. Схоже на друкарську помилку; ми об’єднали їх, а відмінність радимо перевіряти за вашим техпроцесом.

Групи застосування ISO: P, M, K та індекс

Додаток 2 стандарту — обов’язковий: він ділить сплави на три основні групи різання за оброблюваним матеріалом і типом стружки. P (синій колір маркування) — сталь і сталеве лиття зі зливною стружкою, M (жовтий) — універсальні марки для нержавійних, жароміцних та інших «важких» матеріалів, K (червоний) — чавун, кольорові метали, неметали зі стружкою надлому. Груп N, S і H у цій редакції стандарту немає: вони з’явилися пізніше в самому ISO 513. Докладно про них, про кольори й покриття — у статті Змінні багатогранні пластини.

Групу застосування записують літерою та індексом: P10, M20, K30. Що більший індекс, то вища міцність сплаву, допустимі подача й глибина різання та нижча зносостійкість і допустима швидкість. Стандарт дозволяє вводити одну проміжну групу між сусідніми (наприклад, K15 між K10 і K20) та підгрупи виду P01.1, P01.2. Для пластин із покриттям до групи додають літеру C: P30C, K20C.

Окремо стандарт обмовляє «несприятливі умови» (у таблиці позначені зірочкою): змінна глибина різання, переривчаста подача, удари й вібрації, ливарна кірка та абразивні включення в заготовці.

Група	Матеріал і стружка	Типові операції
P01	сталь і сталеве лиття, зливна стружка	чистове точіння, розточування, розгортання з високою точністю, без вібрацій
P10	те саме	точіння, копіювання, різьба, фрезерування, розсвердлювання, розточування
P20	сталь, лиття, ковкий чавун і кольорові метали зі зливною стружкою	точіння, копіювання, фрезерування, чистове стругання
P25	нелегована, низько- й середньолегована сталь	фрезерування (зокрема глибоких пазів) і операції з підвищеними вимогами до теплостійкості
P30	сталь, лиття, ковкий чавун, зливна стружка	чорнове точіння, фрезерування, стругання; несприятливі умови
P40	сталь і лиття з піском і раковинами, стружка зливна й надлому	чорнове точіння й стругання; особливо несприятливі умови
P50	сталь і лиття середньої та низької міцності з включеннями	точіння, стругання, довбання за особливих вимог до міцності сплаву; інструмент складної форми
M10	сталь, лиття, високолеговані (зокрема аустенітні, жароміцні) сталі та сплави, чавуни	точіння й фрезерування
M20	сталеве лиття, аустенітні й марганцевиста сталі, жароміцні сплави, сірий і ковкий чавун	точіння й фрезерування
M30	те саме, що M20	точіння, фрезерування, стругання; несприятливі умови
M40	низьковуглецева сталь малої міцності, автоматна сталь, кольорові метали	точіння, фасонне точіння, відрізання, переважно на автоматах
K01	сірий чавун підвищеної твердості, алюмінієві сплави з великим вмістом кремнію, загартована сталь, абразивні пластмаси, кераміка, скло	чистове точіння, розточування, фрезерування, шабрування
K05	леговані й відбілені чавуни, загартовані сталі, нержавійні високоміцні й жароміцні сталі та сплави	чистове й напівчистове точіння, розточування, розгортання, різьба
K10	сірий і ковкий чавун підвищеної твердості, загартована сталь, алюмінієві й мідні сплави, пластмаси, скло	точіння, розточування, фрезерування, свердління, шабрування
K20	сірий чавун, кольорові метали, сильно абразивна пресована деревина, пластмаси	точіння, фрезерування, стругання, свердління, розточування
K30	сірий чавун низької твердості, сталь низької міцності, деревина, кольорові метали	точіння, фрезерування, стругання, свердління; несприятливі умови; допустимі великі передні кути
K40	кольорові метали, деревина, пластмаси	точіння, фрезерування, стругання; допустимі великі передні кути

Відповідність марок ГОСТ групам ISO

Додаток 5 до стандарту (довідковий) прямо зіставляє марки зі стандартів країн РЕВ із групами застосування. Для радянських марок воно виглядає так:

Група ISO	Марка за ГОСТ 3882-74
P01	Т30К4
P10	Т15К6
P20	Т14К8
P25	ТТ20К9
P30	Т5К10, ТТ10К8-Б
P40	ТТ7К12
P50	ТТ7К12
M05	ВК6-ОМ
M10	ВК6-М, ТТ8К6
M20	ТТ10К8-Б
M30	ТТ10К8-Б, ВК10-ХОМ
M40	ВК8, ТТ7К12
K01	ВК3, ВК3-М
K05	ВК6-ОМ
K10	ВК6-М, ТТ8К6
K20	ВК6
K30	ВК8
K40	ВК8

З таблиці видно головне: одна марка може стояти в кількох групах (ВК8 — у K30, K40 і M40; ТТ7К12 — у P40, P50 і M40), а сталь покриває лінійка Т30К4 → Т15К6 → Т14К8 → Т5К10 → ТТ7К12. До додатка не ввійшли ВК10, ВК15, ВК20 і Т8К7: вони застосовуються в інших галузях. Група M05 є лише тут — у додатку 2 її немає, там групи M починаються з M10.

Сучасні марки КЗТС та їхні аналоги за ГОСТ

Кіровградський завод твердих сплавів (КЗТС) паралельно з назвами за ГОСТ випускає власну лінійку марок. Перша літера показує тип основи: A — особливо дрібнозернистий ВК, B — середньозернистий ВК, H — легований середньозернистий ТК, T — легований ТТК (з добавкою карбідів танталу й ніобію). Для марок без покриття виробник указує аналоги за ГОСТ і діапазони ISO:

Марка КЗТС	Аналог за ГОСТ	Групи ISO (за даними виробника)	Призначення
A10	ВК6-ОМ	M05–M15, K05–K15, N05–N20, S05–S15, H10–H15	чистова й напівчистова обробка твердих і відбілених чавунів, загартованих сталей, нержавійних і жароміцних сплавів, титану
A30	ВК10-ХОМ	M20–M30, S15–S25	чорнова й напівчистова обробка корозійностійких, високоміцних, жароміцних сталей і титанових сплавів
B35	ВК8	K20–K35, M25–M40, S20–S30, N25–N30	чорнове точіння з нерівномірним перерізом зрізу й ударом: сірий чавун, кольорові метали, нержавійка, жароміцні сплави, титан
H10	Т15К6	P05–P20	напівчистове й чистове точіння вуглецевих і легованих сталей
H20	Т14К8	P15–P25	чорнове точіння за нерівномірного перерізу, напівчистове за удару
H30	Т5К10	P25–P35	чорнове й фасонне точіння поковок, штамповок, відливок по корці та окалині

Діапазони виробника ширші за «точки» стандарту, але центровані на них: Т15К6 стоїть у P10 за стандартом і в P05–P20 у виробника, ВК8 — у K30 за стандартом і в K20–K35 у виробника. Такі відмінності нормальні: ISO задає орієнтир, а не жорстку межу, і в різних каталогах межі можуть розходитися на крок. Крім того, у каталозі напайних пластин КЗТС є власні марки поза ГОСТ 3882: ВП322 (для корозійностійких, жароміцних і титанових сплавів, легованих чавунів) і МС221 (нержавійні й жароміцні сталі, сталеве лиття). Про напайні пластини та їх маркування — у статті Пластини твердосплавні напайні, про змінні пластини за ГОСТ 19042-80 — у Пластини змінні багатогранні за ГОСТ 19042-80.

Сплави з покриттям: як читати код марки КЗТС

Марки з покриттям у КЗТС називають за єдиною схемою з чотирьох частин, наприклад T C 20 PT-P. Латинські літери треба розрізняти: в назвах марок використовують A, B, H, T, C, P.

Позиція	Що означає	Значення
1	тип основи	A — особливо дрібнозернистий ВК; B — середньозернистий ВК; H — легований ТК; T — легований ТТК
2	спосіб нанесення покриття	C — CVD (хімічне осадження); P — PVD (фізичне)
3	число — галузь застосування	01–10 тонка чистова; 10–20 чистова; 20–30 напівчистова; 30–40 чорнова; 40–50 важка чорнова
4	тип покриття	CVD: PT — мультишар TiN, MT-TiCN, Al₂O₃, TiN; PT-P — те саме з додатковою обробкою поверхні (стійкіше до сколів, менше тертя й нарості); HT — мультишар без верхнього TiN; KM — тонкий мультишар. PVD: AT — градієнтний AlTiN; AM — мультишаровий AlTiN; TT — TiN/TiAlN; XM — хромовмісне, для жароміцних сплавів

Приклади розшифрування за цією схемою:

Марка	Розшифрування	Основна група ISO	Для чого
TC20PT	ТТК-основа, CVD, чистова й напівчистова, мультишар PT	P	сталь на середніх і високих швидкостях
TC33PT	те саме, напівчистова й чорнова	P	універсальна для сталей на верстатах з ЧПК
TC40PT	те саме, важка чорнова	P, частково M	сталь, лиття, мартенситна й феритна нержавійка у важких умовах
TC35PT	те саме, чорнова (за схемою)	P	у каталозі виробника окремого рядка немає — уточнюйте в постачальника
BC20HT / BC35HT	ВК-основа, CVD, покриття HT	K	чавун: 20 — стабільні умови, 35 — важкі
AP10AT	особливо дрібнозернистий ВК, PVD, чистова, градієнтний AlTiN	M, H	чистова нержавійка й матеріали підвищеної твердості
AP30AM	те саме, напівчистова й чорнова, мультишар AlTiN	M, S	аустенітна нержавійка, жароміцні сплави, титан
TP20AM / TP40AM	ТТК-основа, PVD, мультишар AlTiN	P	сталь: 20 — стабільні умови, 40 — важкі й переривчасті

Що дають самі покриття — CVD і PVD, товщина, шари — розібрано в статтях Покриття інструмента і Змінні багатогранні пластини. Тут важливе інше: число в коді вже каже, до якої частини шкали ISO належить сплав, а третя літера покриття — до якої групи матеріалів він ближчий. Діапазони окремих марок у різних каталогах відрізняються на крок, тому точні значення беріть із паспорта обраної марки.

Як обрати марку

Порядок вибору за ГОСТ 3882-74 — чотири кроки:

Матеріал заготовки й стружка. Сталь зі зливною стружкою — група ТК або ТТК (P). Чавун, кольорові метали, неметали — ВК (K). Нержавійна сталь, жароміцні й титанові сплави — ВК з підвищеною в’язкістю або ТТК (M і «важкі» матеріали).
Вид операції. Що тонший і стабільніший зріз, то менше число в групі й то твердіша марка: Т30К4, Т15К6, ВК3, ВК6-ОМ. Що грубіша обробка, то більше число й міцніша марка: Т14К8, Т5К10, ВК8, ТТ7К12.
Умови. Переривчасте різання, кірка, раковини, виліт і вібрації вимагають перейти на крок-два вище за індексом. Стабільні умови й жорстка система дозволяють брати тверду марку й виграти в стійкості.
Покриття й режими. Якщо потрібна висока швидкість — марка з покриттям; режими — за паспортом пластини й калькулятором Калькулятор режимів різання.

Завдання	Марки за ГОСТ	Група ISO
Сталь, чистова обробка, жорстка система	Т30К4, Т15К6	P01–P10
Сталь, напівчистова обробка	Т15К6, Т14К8	P10–P20
Сталь, чорнова обробка, змінний переріз, переривчасте різання	Т14К8, Т5К10	P20–P30
Поковки, штамповки й лиття по корці, важке чорнове точіння	Т5К10, ТТ7К12	P30–P50
Фрезерування сталі, глибокі пази	ТТ20К9, Т14К8	P25
Сірий чавун: чистова, напівчистова й чорнова, удар	ВК3, ВК6, ВК8	K01–K30
Загартовані й відбілені чавуни, загартовані сталі	ВК3-М, ВК6-М, ВК6-ОМ	K01–K10, M05
Нержавійні аустенітні, жароміцні сплави, титан	ВК6-ОМ, ВК8, ВК10-ХОМ, ТТ10К8-Б	M05–M40
Кольорові метали й неметали	ВК3, ВК6, ВК8	K01–K30
Деревина	ВК15	K40
Дрібнорозмірний монолітний інструмент (свердла, фрези, розгортки)	ВК6-ОМ, ВК10-ХОМ	M, K

Якщо матеріал і операція вже відомі, спершу дивіться за групами: добір за матеріалами зібрано в статті Інструмент за оброблюваним матеріалом. Для титанових сплавів і чистового точіння аустенітної нержавійки не беріть ТК-марки без танталу (Т15К6, Т5К10 і подібні): за довідковими даними титан схоплюється з карбідом титану й ріжуча кромка швидко руйнується.

Типові помилки під час вибору

Найтвердіша марка «щоб служила довше». На переривчастому різанні або по корці така кромка викришується й ламається: потрібна марка на крок-два міцніша, тобто з більшим індексом.
Надто міцна марка на чистовій операції. Кромка швидко зношується по задній поверхні, втрачає розмір і якість поверхні: потрібна зносостійкіша марка.
Нестабільна подача МОР під час переривчастого різання. Перепади температури дають сітку дрібних тріщин перпендикулярно кромці — термотріщини. МОР потрібно подавати або рясно й постійно, або не подавати зовсім.

Монолітний інструмент і пластини

Кінцеві фрези, свердла й розгортки цілком із твердого сплаву роблять із дрібно- та особливо дрібнозернистих ВК: у стандарті для цього вказано ВК10-ХОМ, а на практиці використовують і ВК6-ОМ, і сучасні субмікронні марки. Таблиці твердосплавних кінцевих фрез за ГОСТ — у статті Фрези кінцеві твердосплавні. Для змінних і напайних пластин марка записується окремо від форми: форма й розмір задаються стандартом на пластину, а марка — стандартом на сплав, тобто ГОСТ 3882-74.

Гірничий інструмент, волочіння й штампування

Значна частина марок ВК стандарту — не різальна. Для гірничого інструмента застосовують крупнозернисті сплави, а добирають їх за коефіцієнтом міцності породи за шкалою Протодьяконова (f). Для оснащення бурового інструмента стандарт рекомендує такі марки:

Марка	Застосування	Міцність породи f	Група РЕВ (дод. 3–4)
ВК6	обертальне буріння шпурів і свердловин у монолітних і абразивних породах	до 8	B01
ВК6-В	ударно-поворотне буріння шпурів; врубка міцних вугіль	8	B10
ВК4-В	буріння електро- та пневмосвердлами вугіль, антрацитів, сланців, солей; армування шарошкових доліт	до 8	—
ВК8	обертальне буріння в тріщинуватих абразивних породах; розпилювання мармуру й вапняку	до 8	B10
ВК8-ВК	шарошкове буріння в міцних і дуже міцних абразивних породах	до 18	B15
ВК8-В	ударно-поворотне й ударно-обертальне буріння міцних порід; граніт	до 14	B20
ВК11-ВК	шарошкове буріння у в’язких і твердих абразивних породах	10	B25
ВК11-В	ударне й ударно-обертальне буріння в дуже міцних абразивних породах	до 18	B30
ВК15	ударне буріння в надзвичайно міцних породах; пневмомолоти	до 20	B40

Додатки 3 і 4 дають для гірничого інструмента власну шкалу груп B01–B40 (за СТ РЕВ 1251) і відповідність національних позначень країн РЕВ: що вищий індекс групи, то міцніша порода й то міцніший потрібен сплав. Колонка «Група РЕВ» у таблиці вище — звідти.

Для безстружкової обробки й деталей, що швидко зношуються, стандарт називає такі марки:

Марка	Застосування
ВК3, ВК3-М, ВК4, ВК6, ВК6-М	сухе волочіння дроту за невеликого ступеня обтиснення; деталі, що швидко зношуються, і вимірювальний інструмент без ударних навантажень
ВК8	волочіння, калібрування, пресування прутків і труб зі сталі та кольорових металів; деталі за невеликих ударних навантажень
ВК10	волочіння й калібрування прутків і труб за середнього ступеня обтиснення; деталі за ударних навантажень середньої інтенсивності
ВК15	волочіння й пресування сталевих прутків і труб за підвищеного обтиснення; штампування, висаджування, обрізання, витягування вуглецевих сталей за слабких ударів
ВК20	штампування, висаджування, обрізання вуглецевих і якісних сталей за ударів середньої та високої інтенсивності
ВК10-КС	штампування, висаджування, витягування легованих і спеціальних сталей за слабких ударів
ВК20-КС	штампування, висаджування, обрізання легованих і спеціальних сталей та сплавів за ударів середньої інтенсивності

Часті запитання

Чим замінити Т15К6?

За додатком 5 це група P10. Найближчий сучасний аналог у лінійці КЗТС — H10 (діапазон P05–P20), інші виробники пропонують для P10 власні марки з покриттям. Якщо потрібна більша в’язкість (переривчасте різання, нежорстка система), переходьте на крок угору — Т14К8 (P20). Якщо потрібна чистова обробка за малої подачі — на крок униз, Т30К4 (P01), але пам’ятайте, що він найкрихкіший у стандарті. Замінювати Т15К6 вольфрамовою маркою ВК для сталі, як правило, не варто: ВК міцніші, але на сталі швидше зношуються.

ВК8 чи Т5К10 для нержавійки?

Т5К10 розрахований на вуглецеві й леговані сталі (P30) і в додатку 1 нержавійку не згадує. ВК8 для нержавійних, високоміцних і жароміцних сталей та титану прямо вказано в стандарті. Для чорнового й ударного різання беруть ВК8 або близькі за групою M марки (ВК10-ХОМ, ТТ10К8-Б), для чистового — ВК6-ОМ. Докладніше за матеріалами — у статті Інструмент за оброблюваним матеріалом.

Чим відрізняються ВК6, ВК6-М і ВК6-ОМ?

Кобальту в усіх трьох однаково, різниться розмір зерна карбіду. ВК6: HRA 88,5, міцність 1519 Н/мм². ВК6-М (дрібне зерно): HRA 90,0, міцність 1421 Н/мм². ВК6-ОМ (особливо дрібне зерно): HRA 90,5, міцність 1274 Н/мм². Що дрібніше зерно, то твердіший сплав і гостріша може бути кромка, але нижча міцність на згин. Тому ВК6-ОМ — чистові операції та монолітний дрібнорозмірний інструмент, а ВК6 — чорнові.

Що означає ВК8-В і чи можна ним точити?

«В» — крупнозерниста структура: у ВК8-В міцність вища, ніж у ВК8 (1813 проти 1666 Н/мм²), але твердість нижча (86,5 проти 88,0 HRA). У стандарті цю марку віднесено до гірничого інструмента — ударного буріння міцних порід із f до 14. Для точіння металів у додатку 1 її немає, для різання беруть ВК8.

Чому твердість сплавів указують у HRA?

Так прийнято в стандартах на тверді сплави: використовують шкалу A Роквелла (алмазний конус, загальне навантаження 60 кгс). Шкалу C з більшим навантаженням для таких матеріалів не застосовують, а перерахунок HRA в HRC можливий лише приблизно. Важливо порівнювати марки між собою в одній шкалі: різниця в одну-дві одиниці HRA — це вже різні марки.

Одна марка — одна група ISO?

Ні. Стандарт ставить ВК8 одразу в K30, K40 і M40, а виробник — ширше: K20–K35, M25–M40, S20–S30. Значення, яке ви бачите в картці чи каталозі, треба розуміти як діапазон застосування, а не як точку.

Пов’язані статті

Пластини твердосплавні напайні — напайні пластини: номери й марки за ГОСТ 25393–25426-90;
Пластини змінні багатогранні за ГОСТ 19042-80 — змінні багатогранні пластини за ГОСТ 19042-80;
Змінні багатогранні пластини — ISO-групи P, M, K, N, S, H, покриття та вибір марки пластини;
Покриття інструмента — покриття інструмента: TiN, TiCN, TiAlN, AlTiN та інші;
Інструмент за оброблюваним матеріалом — інструмент за оброблюваним матеріалом;
Фрези кінцеві твердосплавні — твердосплавні кінцеві фрези: таблиці розмірів і шифрів.

Дивіться також: Тверді сплави за ГОСТ 3882-74.